Мілан, що був найбільшим містом Ренесансу, тепер перетворився на центр моди, бізнесу, культури, спорту та дизайну. Мілан — це галасливе нічне життя, історичні місця та пам’ятки, такі як неймовірної краси готичний собор Дуомо, найдавніший торговий пасаж Галерея Віктора Еммануїла II, середньовічний замок Сфорца, мальовничий парк Семпьоне, театр Ла Скала і, звичайно, фреска «Таємна вечеря» великого Леонардо. Крім цього місто можна сміливо назвати гастрономічним центром італійської кухні.
Площа Дуомо. Саме тут височіє величний і прекрасний собор Санта-Марія Нашенте — перлина італійської готики.
Поруч з собором — Галерея Вітторіо Еммануїла II, дивовижний засклений пасаж, що з'єднує площу Дуомо з площею делла-Скала.
Церква Санта-Марія делле-Граціє, де зберігається «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі.
Базиліку Сант Амброджо (IV століття) — найдавнішу архітектурну пам'ятку.
Ла Скала — найвідоміший оперний театр світу. У театрі є музей, а також можна подивитися партер, сцену не під час представлення.
Замок Сфорца — колишню фортецю та резиденцію міланських правителів.
Пінакотеки Брера — одну з найбагатших художніх колекцій мистецтва в Італії.
Картинна галерея Амброзіана —- найстаріший міський музей, де знаходяться полотна майстрів Ренесансу.
Cimetero Monumentale (Міланське кладовище) — величезний і красивий музей під відкритим небом з цілими вулицями готичних, ренесансних, модернових, класичних храмів, східних пірамід і вишуканих скульптур!
Портофіно — один з найбільш мальовничих середземноморських портів, частина Італійської Рив’єри в провінції Генуя.
Містечко розташоване на території Національного Парку, в якому знаходиться величезна кількість різних насаджень і квітів, різноманітність безхребетних, птахів та інших тварин, також тут зосереджені важливі пам’ятники стародавньої архітектури.
У Портофіно, обителі вищого суспільства, немає дискотек і нічних клубів. З приходом ночі місто засинає. Тому це ідеальне місце для любителів релаксації та відпочинку, для тих, хто любить тишу й спокій.
Пьяцетту — головну площу Портофіно, яку називають «обителлю тиші».
Маяк, який знаходиться за півгодини ходьби від головної площі, — прекрасне місце для зйомок морських просторів.
Пристань Моло Умберто I, де швартують чудові дорогі яхти, тут також розташований яхт-клуб Портофіно. Звідси можна піднятися на ліфті до замку Браун.
Замок Браун, який піднімається на місці старовинної дерев'яної фортеці, побудованої близько 1000 року древніми римлянами. Зараз тут експонуються роботи місцевих художників і скульпторів.
Парафіяльну церкву San Martino, де зберігаються значні твори мистецтва — від старовинних ікон до полотен і найкрасивіших скульптур.
Церкву Святого Георгія, в якій зберігаються мощі святого, привезені хрестоносцями з походу на Святу землю.
Абатство Сан-Фруттуозо ді Каподімонте розташоване на захід від міста й досягти його можна тільки морем або стежкою, що веде від гори Портофіно.
Cinque Terre — п'ять мальовничих сіл в околицях Портофіно. Ріомаджіоре, Корніглія, Монтероссо, Манарола і Вернацца заховані від цивілізації в ущелинах скель.
Підводну бронзову статую Крісто дельї Абісс, що знаходиться у сусідній бухті на глибині близько 15 м. У ясну, безвітряну погоду чітко розрізняється її верхня частина.
Переїзд з Портофіно на Кап-Ферра (3 години на машині).
Мис Лазурного берега кап-Ферра часто називають «півостровом мільярдерів». Протягом останнього століття на кап-Ферра відпочивали члени бельгійської королівської сім’ї, Ротшильди, Моем, Ніцше, Чарлі Чаплін, Жан Кокто, Річард Бертон — список імен можна продовжувати.
Забудоване дорогими особняками і віллами, що потопають у зелені, містечко на півострові Сен-Жан-кап-Ферра з дивовижними пейзажами носить славу найспокійнішого та фешенебельного курорту Французької Рив’єри. Воно розташоване поруч з Ніццою. Сам півострів знаходиться між двома містами — Больє-сюр-Мер (бухта Фурмі) і Вільфранш-сюр-мер (бухта Вильфранш).
Одну з найбільш розкішних вілл Лазурного берега, віллу баронеси Еффрузі-Ротшильд.
Каплицю Святого Оспіса, зведену в XI столітті на місці зруйнованої вежі святого ченця. У XVII столітті каплиця була реконструйована і стала місцем паломництва моряків, в XX столітті поруч з каплицею була встановлена бронзова 11-метрова скульптура Діви Марії, що отримала назву «Чорна Богоматір».
Маяк часів правління Наолеона III з панорамним видом на все Лазурне узбережжя.
Старий порт і бульвар Моріса Рувьер (Maurice Rouvier), забудований віллами «епохи великого благоденства», який тягнеться аж до Больє-сюр-Мер.