У японців крім звичайних чотирьох пір року є і п’ята — сезон дощів цую. Період, що разюче відрізняється за погодними умовами від пізньої весни та подальшого літа, триває близько шести тижнів. Дощова пора завжди припадає на червень.
Є ще у японців і шоста пора року з сухою сонячною погодою після закінчення періоду тайфунів, й триває вона до зими. По-японськи є дві назви цього сезону — akibare (Осіння прозорість) і nihonbare (Японська ясність).
З приходом осені в країні настає пора Момідзі, що по-японськи означає «червоного листя». Найбільш яскраві відтінки в осінню палітру вносять саме листя клена Каеде.
Наступає Момідзі на островах у різний час, і залежить від того наскільки північніше або південніше розташований острів. Наприклад, в північному регіоні Хоккайдо в повній мірі це дійство можна побачити вже у жовтні, в районі Тохоку, який розташований південніше, — трохи пізніше, на початку листопада, в Токіо і його околицях — в середині листопада. На Кюсю, найпівденнішому з великих островів, клени червоніють ще пізніше — в кінці листопада. Але щороку різниця між цими датами може варіюватися від 2 до 4 тижнів.
Якщо прийшов час поїздки, а клени все ще зелені, можна відправитися у високогір’я. Чим вище, тим раніше починає червоніти листя.
Осіннє милування кленами на природі та подорожі на гарячі джерела не поступаються весняному милуванню сакурою, а в чомусь і перевершує це захоплення японців. Самі кленові листочки вважаються вишуканою прикрасою інтер’єру будинку, їх часто підносять як подарунок.